Україна

Автор:
evgeniy.scherbakov
Україна
Аннотация:
Серце болить, а розказувать треба: нехай бачать сини і внуки, що батьки їх помилялись, нехай братаються знову з своїми ворогами. Нехай житом-пшеницею, як золотом покрита, не розмежованою останеться навіки од моря і до моря слав’янськая земля.

Т. Г. Шевченко, предисловие к «Гайдамакам»
Текст:


Де волошки цвітуть, серед степу стою.
Чарівливо співає жито думку свою.

Де натхнення степів, я тебе впізнаю:
Жита лагідний спів - Україну мою!

Подивлюся навкруг, а навкруг чудеса:
Невимовна блакить, волошкова краса!

Що змінило тебе, спокусило піти...
Там ніхто нас не жде. Помилилася ти.

Подивлюся навкруг, а навкруг вже біда.
Вже брати не брати, та сестра не сестра.

Та за кривдою йдуть, по кривавим степам.
Де волошки цвітуть, вже надії нема.

Крізь одні жебраки, крізь одна маячня.
Помилилася ти... та ти вже не моя!

Другие работы автора:
+5
08:00
136
08:04
+2
Доборолась Украина до самого краю
Гирше ляха свои диты ейи роспинають (Т.Г.Шевченко)
Вроде нет в украинском языке слова «чудеса» sorry
10:31
+2
Та тут чудасiя, мосьпане — эпиграф Гоголя в «Вечерах на хуторе...».
13:48
+3
Есть слово «чудеса» в укр.язе. — я на всякий даже проверила ща ;)
Спасибки rose
10:27
+1
А все-таки скажеш: «Слава Богу, що минуло», — а надто як згадаєш, що ми одної матері діти, що всі ми слав’яне. Серце болить, а розказувать треба: нехай бачать сини і внуки, що батьки їх помилялись, нехай братаються знову з своїми ворогами. Нехай житом-пшеницею, як золотом покрита, не розмежованою останеться навіки од моря і до моря слав’янськая земля.

Т. Г. Шевченко, предисловие к «Гайдамакам»
Светлана Ледовская