Вот... словно ночью снег...
Кружится в воздухе беспечно.
И в плен - неслышно, белоснежно…
В лицо летит и ластится у ног,
Словно щенок… и почему-то сердцу тесно…
Всего лишь первый снег…
А мне так жаль - ведь он не прошлогодний,
и грусть опять, что я срубила вишню,
которая цвела в душе так снежно.
Но след под ней, от встреч минувших,
на белоснежном покрывале
декабрь мне снова подарил.



Торішній сніг

Так,ніби вчора,сніг...
Кружляє у повітрі ніжно
І у полон - нечутно,білосніжно...
В обличчя рвучко й тулиться до ніг,
Мов кошеня...і чомусь серцю тісно...
Найперший в цьому році сніг!..
А я шкодую,що не той,торішній,
Вкотре шкодую,що зрубала вишню,
Яка так квітла сніжно, у душі...
Під нею слід від зустрічей колишніх
На білій ковдрі грудень залишив...

(с)КСЮШКА